Коли в школі проводили перший театралізований звіт кафедр, викладачі зарубіжної і російської літератури почали свій виступ так:

Итак, мы начнем про гимназию песню,
Про школу, которой нет в мире чудесней!
Хоть в детских пинетках шагать нелегко,
Но слава о ней разнеслась далеко!

Год первый. Младенец в пеленках пока,
И доля учителя так нелегка!

Требуются учителя высокой квалификации,
Согласные с первой школьной тарификацией:
Носильщик, уборщик, электрик , строитель
И где-то внутри – нестандартный учитель.

Чтоб школу к занятиям вовремя сдать,
Всем дружно придется пахать и пахать!

А с неба сентябрьское солнце печет,
А там за кустами речка течет,
А бедный учитель мечтает вздремнуть
И хочется очень в тени отдохнуть…

Вот школа сдана. И на первый урок
Первых ребят приглашает звонок!

Серед тих вчителів, які починали роботу в школі буквально з самого початку, коли ще не було «ні вікон, ні дверей», ні даху над головою, була родина Гуляєвих – Віктор Іванович і Лариса Григорівна. Вони і сьогодні працюють в рідній школі. Віктор Іванович поділився своїми спогадами і фотографіями із свого архіву.