Ми отримали теплого листа від нашої випускниці 2002 року Єгарміної (Козарь) Лариси Миколаївни зі словами подяки після зустрічі напередодні 8 Березня з директором гімназії Єрмак Галиною Вікторівною.

Нам приємно було дізнатися, що в даний час Лариса Миколаївна - завідувач кафедри Вищої та прикладної математики Запорізької державної інженерної академії.

Дорослий світ досить швидко захоплює молоду людину, тому не встигаєш обернутися, як із випускника – вчорашнього школяра – ти перетворюєшся на спеціаліста з вищою освітою, якому необхідно працею і наполегливістю завойовувати своє місце на цій землі.

Приходять досвід, відповідальність, змінюються погляди на життя, однак той світлий промінь із минулого - із твоїх шкільних років – завжди буде приємним спогадом зігрівати душу, залишаючи у кожній людині частинку дитинства. Тому так радісно повертатись туди, де залишились ці іноді сумні, часто веселі, але завжди приємні згадки – у твою рідну, найдорожчу серцю школу.  Так відчувала я, коли відкривала знайомі двері, з хвилюванням очікуючи зустрічі з минулим.

Моя рідна гімназія зустріла свою колишню ученицю із розкритими обіймами. Так приємно приходити туди, де тебе пам'ятають, де тобі завжди раді і готові допомогти. Так утішно зустрічати на обличчях своїх вчителів щасливі доброзичливі посмішки.

І вдвічі приємніше було знаходитись там, тому що привід мого візиту – поздоровлення директора та колективу гімназії №107 від імені ректора запорізької державної інженерної академії із світлим святом весни 8м березня – дозволяв хоч трошки повернути те тепло, з яким вітала мене моя рідна школа.

Зустріч пройшла чудово. Галина Вікторівна Єрмак – директор гімназії – це перша вчителька моєї сестрички.  Було дуже приємно бачити, що не зважаючи на роки, ніщо не змінилося. Вона така ж молода і така ж щира та привітна. Час летів, а ми все згадували бувальщину та ділилися новинами із теперішнього життя. Домовились про тісну співпрацю.

Такий потужний заряд енергії отримуєш не кожного дня. Він мотивує працювати старанніше, пробуджує стійке переконання у важливості та необхідності твоєї роботи.  Хотілося б подякувати колективу гімназії за такий теплий прийом. Побажати наснаги та міцного здоров’я. Залишатися ще довгі і довгі роки такими ж красивими та молодими і завжди відкритими для своїх колишніх дітей-випускників. Від себе можу з упевненістю сказати, що двері моєї гімназії № 107 ще не один раз будуть відчинятись для мене, кожного разу запрошуючи у теплий і затишний «другий дім».  

В.о. зав. каф. ВПМ Єгарміна Л.М.