Степаненко Анна, випускниця 1996 р.

Гімназія № 107 стала для мене рідним домом, бо вже втретє я вступила до неї. Вперше – я сама, вдруге - з дочкою, а втретє - вже з сином. Сьогодні я хочу пригадати перший раз - своє навчання. 

Це було у 1994-1996 роках. Моїм класним керівником була молода, красива, цікава жінка, особистість з великої літери – Лариса Григорівна Гуляєва. Вона згуртувала наш клас, зробила однією командою. І цю дружбу ми несемо через усе життя. Моїм улюбленим уроком був урок математики. Я отримувала задоволення від розв’язування рівнянь та задач.

Ще мені дуже запам`ятались уроки світової літератури. Казурова Ірина Микитівна навчила мене не просто читати твір, а проживати його з героями книги.

Але були й такі уроки, які я не дуже любила. Одним з них був урок історії. Хоч вчитель і подавав матеріал цікаво, та всі ті дати та події не затримувались у мене в голові.

Ще мені запам`яталось, як наш клас готував Новорічну виставу для молодших класів. Це було весело. Мені довелося грати одразу дві ролі : на початку вистави я була янголом, а наприкінці я перевтілювалась в бабу Ягу. Діти були в захваті від нашої гри.

А тепер в мене головна роль мого життя - я мама чудових дітей, і я намагаюсь, щоб у них було щасливе дитинство, як у мене.