Біюн Олександра Вячеславівна, психолог гімназії, випускниця 2008 року.

Якби мені років 5-6 тому сказали, що я буду працювати у стінах своєї рідної гімназії, я б не повірила! Але це так. Зараз я обіймаю посаду практичного психолога.

Почалось моє навчання з 2002 року з 6-го класу. Пам’ятаю, як тато нас з сестрою привів до школи, ми поспілкувались з Раїсою Василівною, а потім познайомилась з класним керівником Світланою Миколаївною.  Насправді дуже боялась починати навчання тут, у батьків слізно просилась не ходити до школи, але це можна зрозуміти - новий клас, нікого не знаєш. Але вже через декілька місяців звикла, з’явилось багато друзів, в навчанні почала робити успіхи. Зацікавилась гуртками школи ,особливо гуртком «Аделаїда». 

Надзвичайно насичене було шкільне життя. «Я серед людей», «Моя  країна  - Україна», «Міс Золота Осінь». Ми завжди готувались до цих конкурсів з завзяттям і радістю.  

Зараз, крокуючи коридорами гімназії, я переживаю незвичайне відчуття: мені ще й досі не віриться, що вчителі – це мої колеги.