19 грудня - одне з найулюбленіших у світі християнських свят - день пам'яті Святого Миколая Мирлікійського, званого також Миколаєм Чудотворцем. 

Улюблене багатьма свято Різдва Христова було б немислиме без тієї особливої атмосфери, яка передує його: приготування подарунків, прикраса різдвяної ялинки додають святу особливий шарм, роблячи його улюбленим і довгоочікуваним. І тільки один день може в цей період відвернути головних "споживачів" святкової метушні дітей  від нетерпіння і очікування. Це День Святого Миколая, день покровителя дітей і мандрівників. Православні відзначають цей день 19 грудня.

Напередодні свята в дитячі черевички, виставлені біля порогу, з незапам'ятних часів кладуть подарунки. Вважається, що подарунки отримують тільки слухняні діти, а неслухняним - різки або камені. Але малюки, як правило, в очікуванні свята і, звичайно, подарунків, не бешкетують, намагаючись дати зрозуміти Святому Миколаю, що вони завжди готові бути хорошими. Перемагає завжди добро: ніхто з малечі не залишається без подарунків.

У цій традиції криється історія життя реальної людини, яка жила у другій половині III століття і прославилася своєю всепоглинаючою добротою до всіх людей. Св. Миколай народився, за переказами, у місті Патари у Лікії (історична область в Малій Азії) в сім'ї благочестивих батьків, відрізнявся любов'ю й співчуттям до людей, допомагав убогим і знедоленим, роздаючи майже всі свої гроші і залишаючи собі лише найнеобхідніше. За лагідність і доброту Св. Миколай здобув величезну любов народу. Як сказано в житії Святого Миколая, він здійснив подорож до Ієрусалиму. Досягши стародавнього міста, святитель, зійшовши на Голгофу, подякував Спасителю і обійшов всі святі місця, поклоняючись і творячи молитву. Є переказ, що під час відвідин святих місць Палестини святитель Миколай побажав одного разу вночі помолитися у храмі, він підійшов до дверей, закритих на замок, і двері самі відчинилися, щоб Обранець Божий міг увійти в храм. Повернувшись в Лікію, святий хотів піти від світу в Сіонську обитель, але Господь сповістив про інший шлях, що чекає його: "Миколай, не тут та нива, на якій ти повинен принести очікуваний мною плід. Йди звідси і піди у світ, до людей, щоб прославилося в тобі ім'я Моє! ".

Помер Св. Миколай, доживши до глибокої старості, в 345 році, залишивши після себе світлу пам'ять і величезну подяку всіх, кому він встиг допомогти своїми благодіяннями. Церква канонізувала Св. Миколая, і в наш час в багатьох будинках моляться цьому святому в горі і радості, а малюки щороку в день Святого Миколая отримують подарунки. Але головне - вони вчаться добру і любові до людей, щоб потім передати цю непорушну традицію своїм дітям. І, поки жива традиція і історія, живий народ і жива сім'я.

матеріали сайту