День матері - це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, завжди підтримає і любитиме не дивлячись ні на що.

Свої почуття до рідної матінки поети відображали у прекрасних віршах та піснях. «Пісня про рушник» на слова А. Малишка облетіла всю земну кулю, нагадуючи людям про святе почуття до рідної матері. Поезія сповнена чарівної ніжності й простоти, безмежної любові. Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає у світі нічого святішого.

В багатьох країнах світу День Матері відзначають у різні місяці, а в Україні ми відмічаємо це свято у другу неділю травня. В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турбота, терпіння, любов та відданість.

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі..

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!..

Анатолій Костецький

Дитинство - єдина країна, якій не страшні ні фінансова криза, ні бурі, ні грози, ні інші біди... якщо поруч - мама... МАМА – найтепліше та найрідніше слово для кожної людини.

За день до свого народження дитина запитала у Бога, я не знаю навіщо я йду в цей світ? Бог відповів, я подарую тобі ангела, він все пояснить, - як я буду розуміти його? Він навчить тебе своєї мови, - а як звуть мого ангела, ? Ти будеш називати його Мамою! Справді МАМА – це Ангел-охоронець для кожної дитини в світі. Мамо – це мабуть, найголовніше слово у всіх мовах на землі. Це слово, яке першим у житті вимовляє більшість дітей світу.

Немає на світі слів, щоб передати те прекрасне почуття любові до рідної матері, яке переповнює серце людини.

Мамо - люба, добра, мила...

Як іще назвать тебе?

Цеж, для мене, ти пошила

З шовку платя голубе.

Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –

Цілу ніч не будеш спать.

То ж дозволь, тебе рідненька,

За усе поцілувать.

М. Познанська