Я вдячна, мамо, за великий світ,
Що вклала вже давно в мої долоні!..
За те, що ти уже немало літ
Навчаєш жити зовсім юну доню...
Я дякую за той душі вогонь,
І за любов, що в серці запалила...
І за підтримку, мудрість сивих скронь,
За те, що вчиш, де чорне, а де - біле...
Спасибі, рідна! І тобі нехай
Кує зозуля вічно сизокрила!!!
Перед тобою я в боргу, це знай,
Бо ти для мене щастя відмолила!..

Усе найдорожче, найсвятіше у моєму житті пов'язане з моєю мамою Любов Василівною.

Моя мама, матінка, матуся – завжди дарує посмішку, підтримує мене в кожну мить мого життя, дарує безмежну любов.

Її голос най лагідніший, а руки найніжніші. Я знаю кожну риску на її обличчі, її вуста рожеві. А очі – найкрасивіші очі у світі. Коли я в них дивлюся, то здається, що я тону у чистій блакитній воді, або у синьому волошковому полі. Вона вчить мене робити прекрасні речі, готувати смачні страви, вишивати, малювати. Вчить добра, краси, любові до рідного краю, до людей. Вона завжди тримає руку на пульсі життя. Матуся завжди зрозуміє і допоможе. Тепер всі її секрети я передаю своїй донечці.

Матуся моя, я щиро вдячна тобі за те, що ти навчила мене любити і поважати людей, розуміти їхні болі, тривоги, намагатися їм допомогти.

Не прошу в Бога ні грошей, ні слави, а прошу лише, щоб вічно билося серце у МАМИ! Дякую рідна!

підготувала Подгорна Олена Володимирівна

Хочу щоб ви подивилися на деякі речі з гардеробу моєї донечки, які зробила моя мама своїми руками.