Старий Новий рік відзначають в Україні в ніч з 13 на 14 січня, відповідно українці зустрічають новий рік двічі. Коли в 1918 році на території Радянського Союзу був введений новий григоріанський календар, за яким світ жив ще з 1582 року, церква такого рішення не схвалила і продовжила святкувати релігійні свята за старим юліанським календарем, або за «старим стилем».

З-за цього виходять казуси - два Різдва Христових, два Нових роки, до того ж святкування сучасного Нового року в ніч з 31 грудня припадає на різдвяний піст.

Цікаво, що різниця між юліанським і григоріанським календарями збільшується на один день кожні 100 років, коли число сотень на рік від Різдва Христова не є кратним чотирьом. Тому з 1 березня 2100 року ця різниця складе 14 днів, і з 2101 року Різдво і старий Новий рік будуть відзначатися на день пізніше.

Разом з українцями Старий Новий рік святкують також у Росії, Білорусі, Казахстані (близько 40% населення), Грузії, Македонії, Сербії і Чорногорії, а також в деяких німецькомовних кантонах Швейцарії. Причини ті ж - або місцеві церкви продовжують жити за юліанським календарем, або ж святкування Старого Нового року - це данина традиціям, викликана народним неприйняттям переходу літочислення зі старого на новий стиль.

Народні звичаї і традиції святкування старого Нового року

Згідно з православним календарем, 13 січня - день пам'яті преподобної Меланії (Меланки), 14 січня - день святителя Василя Великого. Тому в народі ніч з 13 на 14 січня називають зустріччю Василя з Меланкою. За старовинною традицією, в новорічну ніч відзначався "щедрий" Васильєв вечір. В цей день було прийнято багато, щедро накривати на стіл. Особливо цінувалися страви зі свинини, тому що святий Василь Великий вважався покровителем свинарів.

На Василя, як і на Різдво, готують кутю, яка називається щедрим. Варити її потрібно рано вранці, при цьому, ретельно стежачи за процесом - у давнину вважалося, що якщо кутя вилізе з горщика або сам горщик трісне, бути біді. Тому якщо кутя вдавалася, її з'їдали дочиста, якщо ж збувалася якась з поганих прикмет - викидали разом з горщиком, бажано в ополонку.

До новорічної вечері, як і на Різдво, прийнято сідати всією родиною. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраній і чистий. Після вечері було прийнято ходити до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину один перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді.

Свято Меланки користувалося популярністю серед молоді. Наприклад, хлопці в цей вечір могли отримати другий шанс - якщо сватання для якогось хлопця пройшло невдало, і він отримав відмову у вигляді гарбуза, у вечір напередодні Нового року він мав право повторити спробу. А ось дівчата на Меланку полюбляли ворожити. "Загадає дівиця красна під Василя - все збудеться, а що збудеться - не минеться!" - говорили в народі.

Коли щедрують і посівають на старий Новий рік?

Якщо на Різдво в Україні колядують - ходять по домівках і співають обрядові пісні колядки , в яких розповідається про народження сина Божого, то на Старий Новий рік, Щедрий вечір, щедрують - співають обрядові пісні, щедрівки, в яких бажають господарям будинку усіляких благ і достатку у новому році.

На наступний день, у перший день Нового року, посівають - ходять по домівках і зі спеціальними словами-привітаннями (віншуваннями) розкидають зерна пшениці або інших злаків всередині житлових будинків та господарських споруд:

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На тій новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч півміха!

Вважається, що обряд посівання прийшов до нас ще з дохристиянських часів, адже наші пращури зустрічали Новий рік не взимку, а навесні і тому обряд посівання пов'язаний з надіями на добрий урожай.

Найчастіше посівали діти, причому щедріше за всіх обдаровували того, хто прийшов до оселі першим. Ходили засівати і поодинці, і цілими ватагами - в такому разі обряд посівання перетворювався на справжню виставу, де головними дійовими особами були Василь, Меланка, циган та ін.

До речі викидати розкидане посівальниками зерно не можна - у селах, наприклад, зерна ретельно збирають, зберігають до весни і при посіві ярих змішують з іншим насінням.

Народні прикмети на Старий Новий рік

Якщо в ніч на Василя небо ясне і зоряне - буде багатий урожай ягід.

Завірюха в Василів вечір - до великого врожаю горіхів.

Якщо 14 січня на деревах багато пухнастого інею, рік буде багатий на мед.

Туман на день Василя - до урожаю.

14 січня садівникам рекомендується струсити плодові дерева, тому що святий Василь Великий, за народним повір'ям, ще й охороняє сади від черв'яків і шкідників.

Підготувала Іщенко Олександра, 9-Б.

джерело