Прочитавши на сайті нашої гімназії відгуки учнів 8-9 класів, які подорожували до Полтави, ми теж вирішили побувати в цьому славетному місті. Зібравшись на вихідних, ми з учнями 5-Б та 6-Б вирушили у дуже цікаву подорож. Всі казали, що вже дуже холодно, що погода мінлива і що на вихідних буде дощ, тому коли ми сідали до автобусу настрій був трохи зіпсований. Але коли ми приїхали до Полтави, то всі були дуже здивовані. Погода була чудова – тепло, жовте листя під ногами шелестіло тихенько...

Більш за все мені сподобався парк розваг в Опішні. Коли ми були з екскурсією в музеї українського гончарства, ми завітали до парку розваг, де дуже весело провели час фотографуючись, бігаючи через місток та гойдаючись на великій гойдалці.

Сподіваюсь ще колись потрапити до цього чудового міста.

Сахарова Олександра, 5-А

Музей всесвітньо відомих художників

Подорожуючи з моїми однокласниками по Полтавщині, ми завітали до музею відомих художників – музею сім'ї Кричевських. Я був дуже зачарований самою будівлею музею. Коли ми ввійшли до музею, то всі речі, які там знаходились вразили мене ще більше. Виявляється, що всі родичі дуже талановиті і відомі, починаючи з самого засновника цього музею – Василя Кричевського. Це він був автором Тризуба нашої неньки - України, а також робив сторінки для підручників з історії. І хоча зараз всі його спадкоємці-родичі живуть далеко за кордоном, вони кожного року приїжджають до рідної садиби, виділяють кошти, для того щоб народ не забував своїх талановитих людей, що залишили слід в історії на довгі століття.

Огородник Валерій, 5-А

Зворушлива подорож

Разом зі своїми однокласниками якось жовтневими вихідними ми вирушили у подорож до Полтави. Найбільш мені сподобалось відвідування Свято-Миколаївської церкви у Диканьці Полтавської області. Як нам розповіла екскурсовод, ця церква – пам'ятка архітектури національного значення. А у підвалі влаштовано родинну усипальницю славетної родини Кочубеїв. Трохи моторошно було, коли ми спустилися до усипальниці, але все ж таки цікаво. Більш за все мені сподобалось гуляти по території церкви. Алея, вздовж якої посаджені берізки, ялинки, дзвіниця біля входу – все виглядало так зворушливо.

Сподіваюсь, що ми ще раз вирушимо у цю подорож, тільки навесні, коли природа буде розквітати, бо хотілося б побачити все з іншого боку.

Панченко Аліна, 5-А