В одній з Євангельських притч розповідається про бідну вдову, яка під час збору пожертвувань в храмі поклала в жертовну чашу поруч з багатими дарами знатних людей все, що в неї було, - дві дрібні монети лепти. Але Богу, йдеться в притчі, ці дві лепти вдовиці були приємніше інших скарбів, бо для вдовиці дві лепти означали усе денне харчування. Лептою зараз називають всяке скромне пожертвування, зроблене від щирого серця. Вираз "внести свою лепту" означає зробити свій, нехай невеликий, але посильний внесок у загальну справу.