У відносинах між собакою і кішкою поняття «любить - не любить» не має сенсу. Собака як представник сімейства псових і хижак вважає всіх, хто не належить до цієї родини, об'єктом для полювання. Та й тих, хто належить, - теж. Вона полює, переслідуючи, заганяючи жертву. До кішки собака кидається із-за мисливського інстинкту і цікавості.

Вона і кусати її не збирається, а понюхати-довідатися треба. Кішка починає тікати, тому що як представник сімейства котячих не любить контактів. А може і не тікати, а полоснути кігтями по ніжному собачому носу, тоді контакт теж не відбудеться. А ось якщо кішка попадеться на очі собачої зграї, тоді її можуть врятувати тільки лапи. Собака - тварина стайна, мисливський інстинкт зграї приймає гіпертрофовані, організовані форми. Тоді кішка - об'єкт полювання, і таким має шанс стати не тільки кішка. 

(Re.) («Animals»)