В даний час ми користуємося цифрами, які з'явилися в Індії. Колись вони мали вигляд початкових букв відповідних слів давньоіндійської мови - санскриту (алфавіт «деванагарі»).

Найважливішим кроком у розвитку цифрової системи стало введення особливого знака - прототипу нашого нуля. Він представляв собою жирну крапку або кружечок. Це дозволило обмежитися невеликою кількістю знаків. Нумерація «деванагарі» перетворилася в десяткову помісну систему. Як і коли це сталося - невідомо. Але вже в VIII столітті ця система проникла в інші країни: Індокитай, Китай, Тибет, Іран, Середню Азію. На початку IX століття Мухаммед з Хорезму розповсюдив індійську нумерацію в арабських країнах.

В Європу ці цифри потрапили в XII столітті і до XVI століття, завдяки своїй універсальності, повністю там утвердилися. Так як до європейців система «деванагарі» прийшла від арабів, то вони й назвали її «арабською». Ця історично невірна назва зберігається до цих пір.