На занятті гуртка «Мудрагелі» (керівник Ішкова Лариса Петрівна) учні 4-х класів писали твір за початком. Початок був таким: «Який сьогодні гарний день! І небо безхмарне, і тепло-тепло. А сонечко чомусь вередує». І ось, що у них вийшло:

Войний Дмитро, 4-Г. Я та сонечко

Який сьогодні гарний день! І небо безхмарне, і тепло-тепло. А сонечко чомусь вередує.

То світить, то не світить, ніби у нього поганий настрій. Я кажу сонечку: «Не сердься! Засвіти всіма промінцями!»

Та не слухає сонечко мене: продовжує вередувати. Я засмутився. Та раптом сонечко засвітило так, що аж очі сліпить. Я знову повеселішав.

Я думаю, що сонечко мене послухалось. Тому, що сонечко добре і не бажає нікому зла.

Савченко Даніїл, 4-А. Вередливе сонечко

Який сьогодні гарний день! І небо безхмарне, і тепло-тепло. А сонечко чомусь вередує.

Воно вередувало тому, що всі від нього ховалися. А ховалися тому, що всім було спекотно на сонці. Було літо і сонечко припікало. Та от небо закрили хмарини, і сонця не стало. Його не стало тому, що все небо було в хмарах. Сонечко намагалося пробитися через хмари та нічого не виходило. І тут полила злива.

Коли злива скінчилася, то на небі з'явилося сонечко та райдуга. Було дуже гарно, і всі повиходили на вулицю подивитися на цю красу.

Басова Марина, 4-Г. Втомлене сонечко

Який сьогодні гарний день! І небо безхмарне, і тепло-тепло. А сонечко чомусь вередує.

Мабуть, ще не прокинулось. А може, воно втомилось? Хмарки не закривають сонечко — їх немає. Та от я і думаю: може сонечко на хмарках спить? Воно не прокинулось, не будіть!

Я вважаю, що йому теж треба відпочити. А коли вийдемо на вулицю — сонечко прокинеться та з нами буде гратись. Буде сонечко промінням світити, бавитись та посміхатись нам своїм теплом.