Майже одинадцять років, проведених у школі, залишають так багато прекрасних спогадів. Траплялися і конфлікти, але згодом все миналося і про них всі згадували тільки з усмішкою. Проте є один день, який запам'ятався на все життя - це перший день у школі.

Перший у житті дзвоник, урочиста лінійка та перша вчителька. Школа, яка ще тільки нещодавно здавалася такою далекою, що перший клас буде ще не скоро. І ось ти вже стоїш з квітами, аби вручити їх людині, яка на декілька наступних років стане для тебе другою мамою.

Шкільне подвір'я і десятки учнів, які прийшли сьогодні, щоб зробити перший крок до закладу, в якому вони проведуть 11 наступних років життя. І ось пролунали останні слова, вчителі стоять з квітами, і всі розходяться по своїм новим класам. Там всі всілися за парти, проте, мабуть, ніхто не слухав те, що розповідала вчителька. Хтось, насупивши очі, дивився у вікно, хтось роздивлявся інтер'єр нової класної кімнати, а дехто знайомився з новими однокласниками.

Для мене перший день у школі пролетів дуже швидко, але залишив по собі купу вражень. Це надзвичайне відчуття чогось нового, незвіданого. Хотілось з усіма поділитися своїми новими почуттями і емоціями. Тоді здавалася, що дитинство закінчилося, неначе почався новий етап твого життя. Проте, це був тільки початок...