Нещодавно паралель 6 та 7 класів відвідала експериментальний театр "VIE", який знаходиться на о. Хортиця. Читайте їх враження.

Слоневський Євген, 7-А

Двадцять шостого вересня я з класом їздив на театральну виставу експериментального театру "VIE", що на Хортиці.

Вистава називалася "Маріонетки". Коли ми увійшли до будівлі театру, всіх охопило дивне враження. Там стояло багато незвичних предметів, а на стелі висів стілець і вішак для одягу.

Коли ми ввійшли і розсілися по місцях, зал заповнила темрява. І почалося дійство.

Вистава була вражаюча. Інколи хотілося плакати, а інколи всі весело реготали. А нам було шкода П'єро. Всі дуже зраділи розв'язці п'єси.

Мені дуже сподобалась вистава, і я ще раз прийду до цього театру на іншу виставу.

Коткін Віталій, 7-А

Нещодавно, ми паралель сьомих класів, їздили до театру "VIE". Цей театр розташований на острові Хортиця.

Коли ми увійшли до театру, то відчули легку і ненапружену атмосферу. Стіни цієї зали не здивували мене: вони були білі, у висоту десь 7 метрів. Ще там були дивні ліхтарі, прикріплені до стін. А на ліхтарях сиділи ліплені янголята. Потім я глянув на стелю, вона була теж білою. Але на ній стояли стільці. Це дуже здивувало мене.

Розпочалася вистава. Вона називалася "Маріонетки". У цій виставі з самого початку передбачалося щось грандіозне. Так і було. Актори весь час тримали, нас глядачів, у напруженні.

Коли закінчилася вистава, то у всіх, хто був присутній, було дуже багато вражень. Ми запам'ятаємо цей день у театрі "VIE" назавжди.

Недужа Надія, 7-А

Нещодавно ми, учні шостих та сьомих класів, побували в театрі. Назва театру "VIE". Вистава, яку ми дивились, називається "Маріонетки".

Маріонетки — це ляльки на мотузочках, якими керує людина. У нашому повсякденному житті маріонетка — це та людина, яка не має своєї точки зору, і не вміє відстоювати своє право на самовираження.

У виставі розповідалось про ляльку, у якої ожило "сонце" у грудях. П'єро( так звали цю ляльку) почав відчувати біль, в нього прокинулося почуття любові. Але його друзі, інші ляльки, не розуміли цього, бо усім відомо, що лялька не може ні любити, ні відчувати болю, ні навіть плакати, й у неї не може бути серця.

Гра акторів — життєва ситуація багатьох людей. Бути не схожими на інших — дуже важко. Натовп не поважає індивідуальність. І тільки сильні духом, незважаючи ні на що, продовжують йти до своєї мети.

Я дуже вдячна акторам цього театру за те, що вони своєю грою донесли до нас таку важливу життєву ситуацію.

Топчій А, 7-А

Минулого тижня ми їздили до театру на о.Хортиця під назвою "VIE", на перегляд вистави "Маріонетки".

Вистава була у двох діях. У першій дії повідомлялося про життя маріонеток, а у другій — про їх жагу самостійно робити те, що вони хочуть, а не те, що схоче ляльковод.

Ця вистава дуже романтична. У ній задіяно усього чотири герої: дві дівчини та два хлопці. Вона цікава незвичним перебігом подій: ось хлопець освідчувався дівчині в коханні, аж раптом він помирає.

Вистава мені дуже сподобалась, і я раджу всім її подивитися.

Москвітіна Марина, 7-А

Усією паралеллю сьомих та паралеллю шостих класів ми вирушили до театру "VIE", що знаходиться на острові Хортиця.

Приїхавши туди, учні розійшлися роздивлятися приміщення. Там мене вразили стілець та вішак з капелюхом, що були прикріплені до стелі.

Оголосили початок вистави. Ми ввійшли до концертної зали та розсілися по місцях. Вистава мала назву "Маріонетки". Спочатку мені здалося, що мова йтиме про ляльок. Але пізніше стало зрозуміло, що під образами ляльок автор розповідав про людей, якими керують, які не мають вільного життя.

Мені найбільше сподобався сюжет, коли у Коломбіни, яка побачила П'єро на так званому ляльковому кладовищі, забилося серце. Вона відчула любов до нього. А також сюжет п'єси має щасливий кінець: усі герої звільнилися від ниток та почали жити вільним, складним, але цікавим життям.

Я вважаю, що ця вистава кожного з нас навчила чогось. Кожен із глядачів переживав разом з акторами і відчував щось своє, неповторне.

Я дякую, щиро дякую усім вчителям ( Євченко С.М., Зінкевич В.П., Бабиченко Л.Б., Гуріній Н.Г., Бровко Л.В., Станіславчук Ю.П.) за те, що вони не пожалкували часу та сил і влаштували нам таку гарну поїздку! Я гарно провела час і гадаю, ще не одноразово відвідаю цей театр.