На фото учні 10-А класу перед виставою

14 березня учні нашої школи вирушили до театру ім. Магара на перегляд вистави «Загублена любов», режисером якої є заслужений діяч мистецтв України Євген Головатюк. Це написана на основі творів Т.Г. Шевченка п'єса, друга назва якої «Мати-наймичка».

У новій постановці за цією п'єсою підняті такі проблемні питання, як жіноча доля, сімейні стосунки, соціальна нерівність і морально-етичні закони суспільства, що будуть актуальними завжди.

Чітко виражена тема любові. Так сталося, що любов молодої красуні Ганни принесла їй багато нещастя: коханий зрадив її та покинув, а на руках залишився син-безбатченко. Через сором батьки вигнали Ганну з дому, і вона пішла шукати прихисток деінде. Одного дня молода мати залишає своє дитя під хатою бездітного подружжя, а трохи згодом сама наймається робітницею до цієї сім'ї. Минули роки, Марко (син Ганни) виріс і одружився з Катрею. Протягом усього життя Ганна тримала в таємниці те, що вона мати парубка, і лише перед смертю набралася сміливості розповісти правду.

На мою думку, ця п'єса вчить нас прощати. Ні, не забувати зраду чи образу, а саме пробачити цю людину і не таїти на неї зло всередині себе, адже справжня мати Марка змалку привчала його до цього.

Орлата Юлія, 10-В

Цього тижня ми з класом відвідали виставу "Загублена любов" у театрі ім. В.Г. Магара. Ми дивилися виставу за мотивом твору "Катерина" автором якої є Т.Г. Шевченко. Навряд чи варто переказувати зміст цієї чудової поеми, всі й так з ним прекрасно знайомі. Під час відвідування театру головне полягає не в самому змісті, а у спостереженні за грою акторів. Гра ця просто не мала собі рівних. Ніде й ніколи раніше я не бачила таких щирих і природних акторів. Це навіть складно назвати акторською грою, адже переді мною просто ожили візуальні картини, зображені в цій прекрасній поемі. Я побачила не тільки складні й заплутані стосунки між людьми, ролі яких виконували актори, а й уклад життя тодішніх українців і українського суспільства.

Атмосфера оригінальної поеми передана бездоганно. З радістю ще б відвідала цей театр.

Шуляк Юлія, 10-В