Цей рік почався для мене досить складно, адже я брала участь одразу в двох важливих заходах — в обласній олімпіаді і конкурсі МАН з німецької мови.

Почнемо з олімпіади. Так як я беру участь в обласній олімпіаді вже вдруге, я майже не хвилювалася. Підготовка займала дуже багато часу, бо з'явилося багато нових, незнайомих мені тем. Але як показав результат, мені вдалося достойно представити мою гімназію. Олімпіада проводилась 28 січня у військовому ліцеї "Захисник". Хоча він і знаходиться у годині їзди від мого дому, було цікаво побувати у закладі, в якому роблять зі звичайних хлопців справжніх військових, і побачити усіх учнів закладу у військовій формі. Так як я беру участь вже не вперше, побачила багато знайомих облич.

Олімпіада складалася з трьох етапів: аудіювання, письмо та усне мовлення. Напевно, морально найскладнішим для мене було останнє.

Я дуже хвилювалася, адже в кабінеті сиділо 5 абсолютно незнайомих вчителів. Але як тільки я їх побачила, я зрозуміла, що вони всі щирі і добрі, мій страх одразу ж зник. Конкуренція була дуже велика, адже усі учасники були з сильних шкіл, але мені вдалося побороти себе і зайняти третє місце. Олімпіада принесла мені багато радощів, впевненості у собі і нових друзів.

Не встигла я відпочити від олімпіади, як у мене почався конкурс МАН. Як і олімпіада, він складається з трьох етапів: написання контрольної , написання самої роботи і її захист. Так як мені дійсно подобалася моя тема "Німецька пейотивна лексика на позначення людини", мені було цікаво її досліджувати. Захист з усіх предметів проводився в один день - 19 лютого у Національному Запорізькому Університеті. Окрім мене ще було 17 учасників. Захист представляє собою презентацію своєї теми та відповіді на запитання, які ставляться вам ваші конкуренти. Мені вдалося вибороти третє місце, чому я неймовірно рада. Окрім своєї теми мені запам'яталися дослідження структури німецьких кулінарних рецептів та газетних заголовків. Конкурс MАН став для мене першою сходинкою наукових досліджень, вніс різноманіття в моє життя і зробив сильнішою. Я б хотіла подякувати Писаревій Оксані Юріївні, яка мені допомагала і підтримувала. Я не збираюся зупинятися і сподіваюся, що наступного року мені вдасться випробувати ці емоції знову.