Ми знаємо, що Міжнародний конкурс знавців української мови носить ім'я Петра Яцика. Хто ця людина?

Петро Яцик (7 липня 1921 — 8 листопада 2001) — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика

Історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця

 Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.
Почав англієць: “Англія — це країна великих завойовників і мореплавців, які славу англійської мови рознесли цілим світом. Англійська мова — мова Шекспіра, Байрона, Діккенса й інших великих літераторів і науковців. Отже, їй належить світове майбутнє”.
“Ніколи! — гордо заявив німець. — Німецька — мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне.

Действие щелочей на индикаторы auelhan

Звичка вести блог, або персональний веб-щоденник, поширилася досить швидко, особливо серед підлітків, які іноді ведуть блоги без відома батьків.

Останні дослідження показують, що сьогодні приблизно половину всіх блогів ведуть підлітки. При цьому двоє з них вказують свій вік, троє з п'яти публікують відомості про місце проживання та контактні дані, а одна п'ята своє повне ім'я. Само собою зрозуміло, що докладне розкриття особистих даних потенційно небезпечно.
При цьому все більше молодих користувачів мережі створюють блоги, і кожен прагне залучити якомога більше уваги аудиторії. Іноді це призводить до того, що діти розміщують на них такий недоречний матеріал, як провокаційні фотографії себе або своїх друзів.

Паролі — це ключі, які відкривають доступ до особистої інформації, яка зберігається на комп’ютері та в облікових записах в Інтернеті.
Якщо зловмисники викрадуть цю інформацію, вони можуть використати її для відкриття нових рахунків кредитних карток, отримання кредиту або виконання інших дій через Інтернет від Вашого імені. Досить часто ви можете не підозрювати про такі дії до тих пір, поки не стане занадто пізно. На щастя, створити і надійно захистити паролі не складно.

Пам’ятайте, що ваш пароль від електронної скриньки повинен складатись мінімально із 7 знаків, містити літери, цифри, символи. Дуже гарно використовувати верхній та нижній регістри.

Придумайте речення, яке буде складно забути. Це речення і буде основою для надійного паролю або парольної фрази.

З кожним новим поколінням підвищується рівень проникнення Інтернету в сім’ї. Сьогодні все більше дітей користуються Інтернетом для спілкування, пошуку інформації, ігор, завантаження мультимедійного контенту. Але з розширенням можливостей в онлайні збільшується і кількість ризиків. Що ж може трапитись у реальному житті через безтурботну віртуальну поведінку? Чи знають про це діти? А батьки?

У 2011 році було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Його результати наведені нижче.

З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.

52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).