Віват, пустотливий і галасливий, веселий й розумний мій клас!

Класний керівник Іванова Наталія Миколаївна

Історія перша ( 1 – Г кл., 2007 - 2008)

До успіхів тоді було далеко,
Нам завжди заважали балачки,
І виявилось – ой, нелегко
Писати в прописах ті палички й гачки!

Ось уже й літо майже пролетіло. Відшуміли відпустки і пора налаштовуватися на робочий лад. Скоро почнеться новий навчальний рік і потрібно як слід до нього підготуватися. З чого ж почати і як налаштувати малюка на навчання після веселого літа?

На що ж потрібно звернути увагу при складанні списку підготовки до школи?

На зображенні художник навмисно зробив кілька помилок. Спробуйте знайти їх. (робимо клік на зображенні) 

Проходячи повз намети з морозивом двоє друзів вирішили придбати собі по ескімо. Але одному з них не вистачало 30 копійок, а іншому 1 копійки. Але навіть якби вони склали свої гроші, їм все одно не вистачило б навіть на одне морозиво. Скільки воно коштувало? (possward.blogspot.com)

Вам потрібно перевезти в човні з одного берега на інший козу, капусту, собаку і двох вовків. У човні тільки три місця. Відомо, що вовка не можна залишати без нагляду з козою і з собакою, собаку не можна залишати з козою і, зрозуміло, коза небайдужа до капусти. Як здійснити перевезення? (possward.blogspot.com)

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Живе людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї : “Він на цьому ділі собаку з’їв “.А трапиться незугарний працівник , який не вміє зробити того , за що взявся , як говорять: “Зробив із лемеша швайку“, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності.

Ми знаємо, що Міжнародний конкурс знавців української мови носить ім'я Петра Яцика. Хто ця людина?

Петро Яцик (7 липня 1921 — 8 листопада 2001) — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика

Історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця

 Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу швидкого потяга “Львів-Відень” їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.
Почав англієць: “Англія — це країна великих завойовників і мореплавців, які славу англійської мови рознесли цілим світом. Англійська мова — мова Шекспіра, Байрона, Діккенса й інших великих літераторів і науковців. Отже, їй належить світове майбутнє”.
“Ніколи! — гордо заявив німець. — Німецька — мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне.